~У світі фантастичного~

    Фантастика— жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який невідомий або неможливий у реальному світі.

    У літературі фантастика — сукупність літературних напрямків, що на противагу літературному реалізму (який об'єднує напрямки, що описують сучасні або минулі події, що є звичними та звичайними відповідно до сучасних уявлень) описують явища, котрі вважаються наразі неможливими (наукова фантастика), вважаються нездійсненними та принципово неможливими відповідно до загальноприйнятих даних сучасної науки (фентезі, казка, містика та фантастика жахів), описують страхи людства та майбутні катастрофи чи їх наслідки (фантастика жахів, апокаліптична та постапокаліптична фантастика) у реальному або чарівному світі чи зображують альтернативний погляд на історичні події або на географію світу (альтернативна фантастика) чи навіть просто показують загублені світи, найближче майбутнє, віддалене майбутнє або ж минуле за тогочасних соціальних, політичних чи інших обставин та стану розвитку науки і техніки, загублені світи тощо.

    Деякі твори мають окремі риси фантастики, однак їх неможливо однозначно віднести до фантастики через відсутність або незначимість фантастичного допущення, його спростування в самому творі. Так в творах європейського романтизму реальність фантастичної події часто лишається під сумнівом. Також фантастикою не є ті твори, де фантастичне очевидно відбувається в уяві героя. Деякі твори містять фантастичні події, об'єкти, але вони не відіграють вагомої ролі в конструюванні світу чи цілком відповідають реальності на рівні віри. До прикладу, згадка в творі віри в іншопланетян не робить його фантастичним.

    Фентезі - піджанр фантастики, в якому магія та інші надприродні явища є головними елементами сюжету, теми чи місця дії. На відміну від наукової фантастики, фентезі рідко пояснює світ, в якому відбувається дія твору, з точки зору науки. При цьому він може бути пояснений псевдонаукою, як астрологія або алхімія. У такому світі можуть існувати боги, взяті з міфології чи вигадані, міфічні істоти. Часто вони засновані на стихіях, підпорядковуються абстрактним силам, як Порядок і Хаос. Фентезійні твори найчастіше показують вигадані світи, близькі до реального європейського Середньовіччя.

    Наукова фантастика активізувалась у другій половині ХХ ст. Наукова фантастика описує світ чітко, фізично і логічно, без надприродного. Радикальніший напрямок НФ, так звана тверда наукова фантастика, слідує реалізму в зображенні фантастичного, наприклад, використовуючи реальні проекти технологій, які ще не втілені.

    Фантастика жахів нерідко містить фантастичне допущення (магія, вигадані істоти), але цілком можлива і без них чи з мінімальним використанням. Сам «жах» включає тут почуття від відрази до високого жаху-трепету. Фантастика жахів походить від готичного роману, для якого чільним є не створення вигаданого світу, а надання тривожної атмосфери. У пізнішій фантастиці можливі створення «жахливих» вигаданих світів, нерідко поєднаних з науковою фантастикою чи фентезі. Твори жахів поділяються на фантастичні жахи і реалістичні (трилери, психологічні). Разом з тим елементи трилеру присутні у творах різних жанрів, в тому числі і фантастики.